GLOBAL HARMONY ART FOUNDATION

Українські артисти представлять оперу Бортнянського «Креонт»

в Європі


Розпочинається міжнародний проєкт з промоції опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського в країнах Європи, що є важливою частиною культурної дипломатії воюючої країни.

Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі 13 січня, де зібрались учасники прем’єри цього шедевру української музики, а також державні та громадські діячі з України та Європи.

«Промоцію цього шедевру європейської класики у світі я вважаю своєю місією», – зазначив автор проєкту, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко. Він підкреслив, що вперше опера була поставлена в Італії 250 років тому, цей твір про свободу, проти тиранії, але пізніше ноти були втрачені – на початку 2000-х років їх знайшли в Європі росіяни і вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони раптом вирішили поставити цей твір в Європі.

«Нам було важливо повернути європейські культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Вдалося зібрати з усієї країни артистів, ми їх назвали оперною збірною України – допоміг мій майже 39-річний досвід роботи в Національній опері. Ми знайшли оперний театр в Чернівцях, який майже повністю відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де була премʼєра за життя композитора. Наша українська премʼєра відбулась у жовті 2025 року в Чернівцях – вона викликала резонанс в міжнародному середовищі, ми прагнемо представити цей твір європейської класики в театрах Європи як спільне культурне надбання», – розповів Герман Макаренко. Він додав, що це вже шостий його міжнародний проєкт, який отримав підтримку ЮНЕСКО, що є свідченням високої оцінки української музичної традиції.

Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників круглого столу зазначив:

«Відродження Креонту дало нам змогу заново відкрити цю культурну перлину. Це стало можливим завдяки надзвичайній відданості митців, підтримці державних органів, міжнародної спільноти. Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат проєкту, що дозволило цьому шедевру знову звучати зі сцени», – заявив Оттоне. Він підкреслив роль та зусилля автора проєкту, Германа Макаренка, який «багато років є частиною родини ЮНЕСКО».

«Мистецтво має силу сприяти діалогу й миру і ЮНЕСКО залишається глибоко відданою справі збереження та охорони культурної спадщини», - запевнив заступник генерального директора ЮНЕСКО.

Директор департаменту міжнародних організацій МЗС Сергій Дворник підкреслив важливість культурної дипломатії під час війни, коли Росія прагне знищити українську ідентичність.

«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане значною мистецькою подією і потужним дипломатичним актом просування нашої культури, нашої ідентичності», - наголосив дипломат. Він додав, що повернення світові «Креонту» як українського продукту – це відтворення його справжнього історичного контексту, і проєкт, «започаткований артистом ЮНЕСКО в ім'я миру паном Германом Макаренко, є саме тією ініціативою, яка демонструє силу нашої дипломатії, стає потужним аргументом у глобальній розмові про цінності, які просуває наша держава».

Англо-американський письменник, телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури:

«Для мене, я людини, яка багато часу вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, всіляко переконували, що Україна була молодшим братом російської культури. А перегляд роботи маестро Макаренка з постановки опери «Креонт» дозволили мені оцінити значення українського композитора, унікальність і особливість української культури», – зазначив письменник.

Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек наголосив, що видання регулярно повідомляє про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це нелегко, оскільки я щодня бачу, наскільки сильними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», - зазначив він.

Буріанек переконаний, що на громадську думку на Заході сильно впливає «м'яка сила культури». Він поділився враженням про те, що росіяни зуміли прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, які вважають її «незамінною, як щось, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори не мають жодного відношення до Росії. Засновник видання у Відні вбачає своїм завданням відкривати для європейців мистецькі твори країн східної Європи, і промоція опери «Креонт» є важливою ініціативою для майбутнього самої Європи, адже «опера є формою мистецтва, яка особливо підходить для культурної дипломатії, оскільки це форма мистецтва, яка поєднує в собі всі інші види мистецтва, до того ж політичні та економічні діячі виявляють великий інтерес до опери».

Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, бо саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це теж показово. За його словами, і Німеччина і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас обʼєднують.
«Креонт» є дуже європейським твором, створеним українським композитором в Італії, сповненим духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи, до решти Європи, і показати його. Зосередження уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що саме ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зазначив рецензент з Німеччини.

Довідка: українська прем’єра опери «Креонт» відбулась 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його реалізацію, а також патронат від Європа Ностра, організації, яка займається популяризацією і захистом культурної спадщини Європи. Підтримали проект Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також – громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.